Фанфік - марафон «Не пропусти в собі Франка»

Приютівська бібліотека-філія прийняла  участь в фанфік - марафоні «Не пропусти в собі Франка»,який є одним з розділів  web - портації поетичного слова «Акорди поезії українського Каменяра» (до відзначення ювілею Івана Франка). Учасниками фанфік–марафону були учні 10 класу Цукрозаводської зош І-ІІІ ступенів ЦХЕТУМ. Завідуюча бібліотеки-філії Солдатенко Н.В. запропонувала учасникам фанфік – марафону голосні читання твору І.Франка «Малий Мирон». Після чого учасники спробували  себе в ролі співавтора твору, в якості фанфікера, тобто написали  продовження твору. Жанр учасники обирали самостійно. на вибір. Фанфіки будуть розміщені на сайті літературної студії «Паросток». 

Фанфік за твором  І.Франка : «Малий Мирон»

Автор: Олійник Ілона

Фендом: І.Франко: «Малий Мирон»

Персонажі :Мирон , батько Мирона, Василь, старий Рябина, сусід Мартин, мама.

Жанр: Екшен

Розмір : Драббл (drabble)

                                                «Малий Мирон»

 Минули роки і Мирон зрозумів , що люди які оточували його не зовсім розуміли малого та зовсім не підтримували його плани на майбутнє. Кожна дитина з дитинства цікавиться всім, та пізнає світ за допомогою своєї уяви та батьків.

Коли Мирон став дорослим ,він мав великий хист до розпізнавання природи та виявлення усіх її цікавинок.Через роки його любов до природи зросла ,він став дяком у місцевому храмі. Своїми знаннями він ділився з оточуючими його. Згодом він був одним з поважних людей у своєму селі та навчав всіх своїй мудрості , з успіхом згадував свої дитячі роки.

 Фанфік за твором  І.Франка : «Малий Мирон»

Автор: Метка Анастасія

Фендом: І.Франко: «Малий Мирон»

Персонажі :Мирон , батько Мирона, Василь, старий Рябина, сусід Мартин, мама.

Жанр: Флафф (Fluff)

Розмір : Драббл (drabble)

                                                «Малий Мирон»

Минуло багато часу , Мирон який любив природу , через деякий час почав писати замітки до журналу: «Природа і ми». А трохи пізніше познайомився з гарною дівчиною Оксаною, вони покохали один одного. Оксана  також  з великою відповідальністю відносилась до природи. Минув час , Мирон одружився , в нього народився син і назвали його Архипом. Хлопчик ріс допитливим . Батьки виховували у малого любов до природи . Одного разу Архип прибіг до тата і запитав:

-         Тату ,а як світить  сонце?

-         Чи не мала дірка в небі для нього?

Мирон поглянув на сина,посміхнувся,  і згадав своє далеке дитинство та свою допитливість.