«Березневий Першоцвіт»

   Підсніжник або як їх ще називають в народі першоцвіт— символ надії. Згідно з однією старовинною легендою, коли перші люди були вигнані з раю, на землі йшов сніг і було холодно. Єва дуже змерзла. Щоб її утішити, надати надії на кращі часи, декілька сніжинок перетворилися у ніжні квіти підсніжника -провісника весни. Багато поетів присвятили йому натхненні рядки. На честь першоцвіту влаштовують свята і гуляння. Ця рослина в пошані в багатьох народів, і у кожного про неї своя легенда. Греки вважали, що першоцвіт здатний зціляти від усіх недугів і називали його "квіткою дванадцяти богів". На Русі першоцвіт любовно називали баранчиками. Був навіть такий звичай: кидати зірвані баранчики під ноги і топтати - на довголіття. У англійців першоцвіт улюблена квітка. Його вирощують у садах і на городах, беруть з собою в мандрівки, дарують коханим. За англійськими переказами, в первоцвіті ховаються гноми, і, якщо весною вийти на галявину, то можна почути, як із квітів доноситься хор ніжних голосів. Не змінилося ставлення до першоцвіту і в наші дні. Саме в переддень свята Весни, «Березневий Першоцвіт» зібрав талановитих, співучих, веселих учасників а саме: вокальні колективи «Надія», «Березівчанка», «Криниченька, А.Недвига, Ю.Гарасюта, Є.Жеревчук  до участі з якими долучилася і Приютівська бібліотека-філія. Звучала українська пісня, весела та лірична, гуморески. Але тема була одна: ЖІНКА.