Почуйте жінку коли та мовчить…

(презентація книг Н.Гузнак)

   Просто випадково звела мене доля з поетесою Наталією Гузнак, нашою. землячкою, жителькою Долинської, Олександрійського району. Вона підійшла до мене першою, так як ій потрібна була моя допомога. Це була привітна жінка, з впевненим, доброзичливим поглядом. Перше про , що я подумала в цей час: «Звідкіль ця жінка знає, що я працюю з книгами, в бібліотеці. Чому саме до мене?». Тільки потім я зрозуміла , що доля мені посилає добрих, працьовитих , талановитих та з відкритою душею людей. Наталя  повідала мені, що пише вірші, що це її покликання, та запропонувала напам’ять  дві  збірки віршів. Через короткий період часу я отримала посилку, в якій були книги: «Співає і плаче душа материнська» та «Дивачка».

  «Співає і плаче душа материнська» - друга збірка віршів Наталії  Гузнак , в якій філософські роздуми, любов до життя і рідної землі, тривога за власних дітей і болючі переживання трагічних подій в Україні і надія…Надія на мирне і щасливе майбутнє в нашій державі.

«Дивачка»: саме з такою красномовною назвою була третя  збірка  Наталії  Гузнак, яку вона мені подарувала. В основу якої лягли багато віршів про самого автора , її бунтарський дух, стійку громадську позицію і непримиримість з несправедливістю цього світу. Багато віршів присвячених подіям, які відбуваються в Україні останнім часом. У них біль жінки, матері за скалічені долі і втрачені життя молодих українців, які платять величезну ціну за свободу і мир в Україні. Не чужа поетесі і фантазія, яка барвистою ниткою заплелася у її віршах, мабуть саме тому збірка отримала таку назву: «Дивачка».

Серце жіноче мріє, страждає,

Спокій у ньому так мало бува.

Та від тривоги воно калатає,

Рідше від щастя у грудях співа.

    Наталія, як і всі жінки має родину, два сина та донечку. Як  і в кожної  людини, в Наталії є прагнення показати у віршах, що не зважаючи на труднощі, щоб у її житті знайшла реалізацію віща трійця – Віра, Надія і Любов.

Хочу я сонця, спокою хочу!

Радості більше в хату мою!

Наче молитву щиру шепочу!

Доле пошли мені ласку твою!

   Хоч і кажуть мудрі люди, що Надія це - обруч, який не дає лопнути серцю, Віра , це - оазис , якого ніколи не досягне караван мислення, а Любов є – єдине почуття яке не виносить, ні минулого, ні майбутнього, але без них в житті не обійтися.

   Прочитавши ці книги, я рекомендую Вам почитати їх при нагоді також.

Як говорив Михайло Черниш, керівник колишньої літературної студії : «Струмок», членом  якої  в дитинстві була і Наталія Гузнак: «Почуйте цю жінку, сприйміть і оцініть її спів, розділіть її материнський спів, розділіть її материнський плач з загиблими майданівцями, бійцями що захищають на Сході нашу Україну. І це буде найвища оцінка творчості долинчанки Наталії Валеріївни Гузнак, підтримки її у житті, як поета , людини і матері».

   Особисто я, дякую долю за те, що подарувала мені знайомство з Наталією Гузнак , з її творчістю, яка надихає мене рухатися не дивлячись ні нащо вперед, не озираючись назад.

 Читайте твори Наталії Гузнак!